МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації навчально-виховного процесу шкільного курсу МАТЕМАТИКИ у 2017/2018 н.р.

Біляніна О.Я.,  методист науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін Інституту

післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

Чільне місце в цілісній системі шкільної освіти займає «Математика». Це обов’язковий навчальний предмет інваріантної складової Базового навчального плану, який повинен реалізовуватися у спільному взаємозв’язку з іншими загальноосвітніми навчальними дисциплінами в усіх загальноосвітніх навчальних закладах області, незалежно від підпорядкування і форм власності.

Основні цілі, завдання і зміст шкільного курсу математики загальноосвітньої підготовки закладено у чинному Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1392) та відповідних Програмах.

На навчання математики у кожному загальноосвітньому навчальному закладі області передбачено певну кількість годин тижневого навантаження відповідно до робочого навчального плану, який укладено згідно з Типовими навчальними планами ЗНЗ, погоджено і затверджено відповідними органами управління освітою. Нагадуємо, що на 2017/2018 н.р. робочі навчальні плани розробляються:

• для 5-9 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (із змінами);
• для 10-11 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 27.08.2010 № 834 (із змінами).

Вцілому шкільний курс математики розділено на дві частини основної і старшої школи, які логічно продовжують реалізацію завдань математичної освіти учнів загалом, розпочинаючи з початкових класів, та розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів середніх та старших класів, учнів І-ІІІ курсів професійно-технічної освіти, студентів І-ІІ курсів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Адже сьогодення виставляє значні вимоги щодо забезпечення свідомого і міцного оволодіння системою математичних знань, навичок і умінь особистості, достатні для успішного вивчення інших шкільних дисциплін, формування здатності математизувати ситуації повсякденного життя, що є необхідним для успішної самореалізації та соціалізації у динамічному соціальному середовищі, здобуття якісної професійної освіти чи потреби в продовженні освіти на наступних етапах. Тому, одним з головних завдань викладання курсу математики у новому навчальному році є забезпечення умов для досягнення кожним учнем таких компетентностей, які передбачають формування власної траєкторії навчання та вміння школяра:

- будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі у реальних ситуаціях;

- переформульовувати практичну задачу в математичну і навпаки;

- працювати з формулами та виконувати обчислення;

- читати і будувати графіки функціональних залежностей та досліджувати їх властивості;

- класифікувати і конструювати геометричні фігури на площині й у просторі та встановлювати їх властивості;

- вимірювати такі геометричні величини на площині й у просторі, які характеризують розміщення геометричних фігур (відстані, кути);

- знаходити кількісні характеристики фігур (площі та об’єми); оцінювати шанси настання тих чи інших подій;

- визначати міру ризику під час прийняття того чи іншого рішення;

- вибирати найбільш оптимальне раціональне вирішення проблеми.

При цьому зауважте, що важливим показником якості математичної освіти та підготовки молоді до суспільного повсякденного життя та найважливіших видів суспільної діяльності, оволодіння професійною освітою тощо, є практична компетентність.

Важливою подією в освіті є обговорення нового документу – проекту базового закону «Про освіту», який  очікує чергове слухання у Верховній Раді України (законопроект № 3491-д від 04.04.2016). Ним визначаються, як основні зміни в дошкільній, загальній середній, професійній, вищій освіті, так і в освіті дорослих. Також у ньому закладено концептуальні засади реформування середньої освіти – «Нова українська школа», де пояснюється ідеологія змін та шляхи  реалізації нового законопроекту та реформи освіти в цілому, яка має бути підтримана і вчителями, і батьками, і бізнесом, і місцевою владою та всіма тими, кого освітня проблематика торкається безпосередньо.

Цьогоріч особливої уваги педагогів потребують нові підходи щодо формування змісту через компетентність та організації процесу навчання. Це дещо змінює осмислення методів, форм та технологій викладання основних змістових ліній на кожній паралелі з математики. Адже кінцевим результатом навчання предмета мають бути перш за все певні компетентності здатності застосування сформованої суми знань в різних життєвих ситуаціях, з метою повноцінно реалізовувати особисту участь в житті суспільства та нести відповідальність за свої дії.  

Міністерство освіти і науки України у 2017/2018 н.р. рекомендує до використання оновлені Програми у 2017 році – для 5-9 класів та оновлені Програми у 2016 році – для 10-11 класів та учнів ПТНЗ, студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, які розміщено на сайті: http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/. 

Головними змінами програми для 5-9 класів є орієнтація навчально-виховного процесу на результат навчання та впровадження компетентнісного підходу, опираючись на зміст. Звертаємо особливу увагу педагогів на те, що Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу. Зауважте також на те, що не можуть втручатися в такі питання ні обласні, ні районні/міські/ОТГ методичні кабінети (об’єднання), оскільки це винятково компетенція вчителя. Також Міністерство рекомендує до використання в навчальних закладах навчально-методичне забезпечення, яке зазначено у спеціальному Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників та розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту модернізації змісту освіти (http://iitzo.gov.ua/instytut-innovatsijnyh-tehnolohij-i-zmistu-osvity-poetapno-rozmischuje-pereliky-navchalnyh-prohram-pidruchnykiv-ta-navchalno-metodychnyh-posibnykiv-dlya-doshkilnyh-ta-zahalnoosvitnih-navchalnyh-zakla/). Також дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах. Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.

Цьогоріч залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН України (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства відповідних років. Зокрема, залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації: для учнів 5 класу – лист Міністерства від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі»; для учнів 6 класу – лист Міністерства від 01.07.2014 № 1/9-343 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"; для учнів 7 класу – лист Міністерства від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році»; для учнів 8 класу – лист Міністерства від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»; для учнів 10-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 № 1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17-22, 2012 р.). Для учнів 9 класу очікуємо рекомендацій пізніше.

Звертаємо увагу, що до навчальної програми з математики внесено зміни, на які слід зважати при роботі у 5-9 класах.

Виокремлюємо зміни в оновлених Програмах для 5-9 класів щодо структури програми та розподілу кількості годин на теми:

1. Змінено порядок стовпців змістової частини. На перше місце поставлено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, а на друге – зміст навчального матеріалу, який необхідний для їх досягнення. Отже, основним орієнтиром для вчителя у виконанні програми мають бути зазначені в програмі очікувані результати (цим самим підкреслюється, що не самі знання є основною метою навчання). Звертаємо увагу педагогів на те, що очікувані результати навчання мають також певні упорядкування щодо  компонентів компетентностей та їх складників – знання, діяльність та цінності.
2. Змінено кількість годин на кожну тему. Зокрема: 1) замінено орієнтовану кількість годин на мінімальну; 2) вилучено тему «Повторення»; 3) виділено суттєву кількість годин на розгляд вчителя – «Резерв».

Отже, вчителю/викладачу години резерву пропонується використовувати на свій розсуд: або на повторення матеріалу на початку та/або в кінці року, або на збільшення кількості годин на кожну із вказаних у програмі тем.

Суттєві зміни у змісті навчання

Алгебра. 9 клас.

1. Переставлена тема «Послідовності, прогресії» (тепер вона вивчатиметься раніше).

2. Введено тему, передбачену державним стандартом: «Основи комбінаторики, ймовірності, статистики», але очікувані результати її вивчення максимально спрощені.

Геометрія. 7 клас

Повернуто основні задачі на побудову, але на рівні ознайомлення саме з основними побудовами (без вироблення уміння розв’язувати задачі на побудову за допомогою основних задач).

Геометрія. 9 клас

З теми «Геометричні перетворення» вилучено навчальний матеріал, що стосується перетворення подібності та площ подібних фігур.

Звертаємо особливу увагу вчителів/викладачів математики на потребу осмислення змісту програми, в яких виділяються, як і в інших предметах, – чотири наскрізні змістові лінії ключових компетентностей: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність". Це вимагає окремих допрацювань у методичній системі навчання. Зокрема, зміни цілей організації навчання,  які  мають бути спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Нагадуємо також про зміни в оновлених у 2016 р. Програмах для 10-11 класів, в яких затверджені зміни щодо розвантаження навчальних програм з математики для старшої школи всіх рівнів вивчення цього навчального предмету Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Зокрема, звертаємо увагу, що у зв’язку з перевантаженням учнів 11 класів, пов’язаних із надлишком навчального матеріалу в 11 класі, а також необхідністю підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, було прийнято рішення, щодо перенесення частини навчального матеріалу до 10 класу. Мова йде про теми, що стосуються границі функції та похідної в курсі алгебри та початків аналізу, а також координат у просторі та векторів у курсі геометрії (див. окремі таблиці зі змістом навчального матеріалу на 2016/2017 (перехідний) навчальний рік, які є чинними й у цьому навчальному році).

На допомогу вчителю та учню 10 класу з грифом Міністерства освіти і науки видавництвом «Аксіома» випущено навчальні посібники «Алгебра та початки аналізу. Профільний рівень» та «Геометрія. Профільний рівень» (автори: Біляніна О.Я., Білянін Г.І., Швець В.О.; Листи МОНУ № 1/11-2664 та № 1/11-2667 від 27.02.2015 р.), які можна використовувати, як для рівня стандарту, академічного, так і для профільного. У випадку неможливості забезпечення навчального процесу відповідною  навчальною літературою, пропонується вивчати теми в старій послідовності у відповідності до рекомендацій програми.

Нагадуємо, що у програмі поглибленого вивчення математики змінено розподіл годин між алгеброю та початками аналізу і геометрією.

Тепер пропонується виділити 6 годин на тиждень на алгебру і початки аналізу та 3 години на тиждень на геометрію. Аналогічний поділ між предметами рекомендується використовувати і в профільних класах, з цією метою у програмі профільного рівня наведено 2 можливі схеми поділу годин між цими математичними курсами.

Тижневий розподіл  годин на вивчення математики у ЗНЗ:

1. Математика, 5-6-і класи – по 4 години;
2. Алгебра. 7-9-і класи – по 2 години;
3. Геометрія, 7-9-і класи – по 2 години;
4. Алгебра, 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 5 годин;
5. Геометрія. 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 4 години;
6. Математика. 10-11-і класи (рівень стандарту) – по 3 години;
7. Алгебра та початки аналізу 10-і класи (Академічний рівень) – по 2 години;
8. Алгебра та початки аналізу 11-і класи (Академічний рівень) – по 3 години;
9.  Геометрія, 10-11-і класи  (Академічний рівень) – по 2 години;
10.  Алгебра та початки аналізу, 10-11-і класи (Профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 6/5 годин;
11.  Геометрія, 10-11-і класи  (Профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 3/4 години.

Зауважте! Наведений вище розподіл кількості годин є мінімальним. Вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається! Години на їх вивчення можуть перерозподілятися (у бік зменшення) не більше, ніж удвічі порівняно з показниками Типових навчальних планів. За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, можуть перерозподіляти у 10-11 класах кількість годин між навчальними предметами у межах 15 відсотків.

     Кількість годин на викладання математики можна також збільшити за рахунок варіативної складової Базового навчального плану, не збільшуючи навчального навантаження учнів поза межі норм, що перевищують санітарно-гігієнічні, зберігаючи при цьому їх здоров’я. (Рішення щодо розподілу годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та побажання учнів, батьків).

Практика доводить, що найбільш раціонально навчальні години варіативної складової використовувати в основній  школі – для загальноосвітньої підготовки учнів,  індивідуальних  занять,  консультацій,  факультативного навчання, у старшій  – для здійснення профільного навчання.

Рекомендуємо педагогам вибрати один із варіантів розподілу годин із варіативної складової (див. Методичні рекомендації щодо використання  варіативної складової у 2017/2018 н.р. та Перелік навчальних програм факультативних курсів та курсів за вибором для допрофільного та профільного навчання математики, розміщені на сайті ІППО Чернівецької області (www.ippobuk.cv.ua)). Особливу увагу звертаємо на викладання математики за Програмою базового рівня у класах: суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю, окрім економічного профілю, де замість одного предмета «Математика» можуть вивчатися окремі два курси «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». Вивчивши запит підготовки випускників до ЗНО з математики, бажано для підсилення викладання предмета із варіативної частини додати хоча б 1 (одну) годину! У випадку неможливості рекомендуємо виділити години курсів за вибором, факультативних занять, гуртків тощо. Також рекомендуємо 3 години тижневого навантаження розподіляти таким способом:

І семестр – 1 год курсу алгебри і початків аналізу, 2 год геометрії,

ІІ семестр – 2 год курсу алгебри і початків аналізу та 1 год – геометрії.

Звертаємо увагу, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 30.09.2016 № 1/9-514 «Про особливості викладання математики (рівень стандарту)  в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів», з метою упередження щодо ведення некоректних записів на сторінках класного журналу, рекомендовано виконувати програму двома способами:

1. 1. Викладання одного предмета – «Математика» – 3 години тижневого навантаження,
   2. Викладання двох предметів: 1) «Математика. Алгебра і початки аналізу» – 1 год тижневого навантаження у І семестрі, а 2 год. – у  ІІ семестрі; 2) «Математика. Геометрія» –  2 год тижневого навантаження у І семестрі, а 1 год. – у  ІІ семестрі.

При цьому: 1) якщо викладання здійснюється як один предмет, то ведуться записи на сторінках журналу (поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання тощо) з одного предмета «Математика»; 2) якщо викладання здійснюється як два предмети, то такі ж записи ведуться на різних сторінках журналу з двох предметів, однак на сторінці «Математика. Алгебра і початки аналізу» має бути ще один стовпчик без дати з надписом:  «І семестр. Математика» чи «ІІ семестр. Математика» (після стовпчика «І семестр.»/ «ІІ семестр.» – оцінки, виведеної з алгебри та початків аналізу на основі тематичних).

Зауважте! Оцінка з предмета «Математика» виводиться, як середнє арифметичне між двома предметами «Алгебра і початки аналізу» і «Геометрія», заокруглюючи до цілого числа. Наприклад, (8+9):2=8,5; середня оцінка – 9 балів!

Нагадуємо, що семестрова оцінка підлягає коригуванню, як з алгебри і початків аналізу, так і з геометрії.  Оцінка за семестр з математики виводиться, як середній бал на основі семестрових чи скорегованих семестрових двох математичних курсів.

Річна оцінка з математики виставляється на сторінці «Математика. Алгебра і початки аналізу» у стовпчик без дати з надписом:  «Річна. Математика». Річне оцінювання здійснюється на основі оцінок за семестр з математики.

Також ведеться облік оцінок з математики на сторінках зведеного обліку навчальних досягнень учнів, де виставляється семестрова та річна оцінки у стовпчик «Математика».

Зауважте! У випадку претендента на срібну медаль враховується оцінка з одного предмета – «Математика», а не двох окремо «Алгебра і початки аналізу» і «Геометрія».

Нагадуємо, що поточне оцінювання має дату його проведення, а підсумкове (тематична, семестрова, річна) виставляється без дати на основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних робіт і контрольної роботи (ні в якому разі не можна підраховувати середній  бал; оцінювати треба реальні досягнення учня на кінець теми) – тематична; на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна. Забезпечити якісне викладання зуміє той вчитель, який професійно під час навчання вирішуватиме ряд важливих завдань: формулюватиме чітку мету навчання, доступну до сприйняття учнями; вести постійну мотивацію навчання; створюватиме сприятливі умови для повноцінного виявлення особистісних функцій учнів та їх розвитку; навчатиме учня ВЧИТИСЯ, свідомо й ефективно застосовувати математичні знання в іншій діяльності, готуючи його до самостійного життя.

У 2017/2018 навчальному році (наказ МОНУ «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів) загальноосвітні навчальні заклади можуть долучитися до пілотування нових Типових навчальних планів для старшої школи, проекти яких розміщено на офіційному сайті МОН, шляхом впровадження інтегрованих курсів, розробивши індивідуальні робочі плани для 10-х класів. Рішення про здійснення пілотування приймається педагогічною радою закладу за погодженням з батьками учнів, які навчатимуться за такими планами.

З метою підвищення розвитку особистості, рекомендуємо педагогічним колективам популяризувати у навчальних закладах мережу класів з профільним та поглибленим вивченням математики! Це сприятиме більш ефективній підготовці до дорослого життя (формування в учнів стійкого інтересу до предмета, розвиток їх умінь мислити та навичок здійснювати правильні міркувальні операції (методи пізнання), які необхідні для вивчення математики та інших загальноосвітніх предметів. Зокрема: для учнів 5-9-х класів рекомендуємо вибирати факультативний курс «Логіка» (автори – Буковська О.І., Васильєва Д.В.); для учнів 10-11-х класів – «Основи фінансової математики та математичної економіки» (автор – Ліпчевський Л.В.). Від впровадження в школі такого напрямку факультативних курсів підвищиться рівень підготовки учнів до ЗНО/ДПА, Всеукраїнських учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів тощо. Окрім того, вивчення таких курсів сприятимуть досягненню навчально-виховних цілей: розвиток інтелектуальних здібностей особистості, її логічного мислення, пам’яті, уяви, інтуїції, уміння аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи, отримувати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань готуватимуть школярів до життя. Це пояснюється тим, що дані курси є суттєвими доповненням допрофільного і профільного навчання математики та допомагають навчати учнів вчитися: аналізувати, синтезувати, узагальнювати, конкретизувати, класифікувати; діяти в роботі з поняттями та судженнями по аналогії індуктивним та дедуктивним методами; використовувати методи доведення тверджень; формувати власні гіпотези та побудову умовиводів, розвивати просторове мислення.

Також, з метою розвитку в учнів навичок усного рахунку (натуральні, цілі та десяткові числа), рекомендуємо застосовувати нестандартні та інтерактивні методи, використовуючи он-лайн ресурси, зокрема тренувальні майданчики та майданчики для змагань Прангліміне на безкоштовному ресурсі за посиланням: http://lviv.miksike.net/#pranglimine/rules

У новому 2017/2018 навчальному році продовжуватиметься реалізація введення у ЗНЗ допрофільної підготовки та профільного навчання, адже такий вибір дозволяє, враховуючи особливості регіону, забезпечити індивідуальну орієнтованість змісту освіти щодо індивідуальних особливостей учнів та їх індивідуальних освітніх запитів.

З метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу та формування стійкого рівня навченості  з математики рекомендуємо в систему навчання, починаючи з 5-го класу, активно вводити тестові технології. При цьому бажано використовувати тестові завдання навчально-методичних посібників, друк яких рецензований та має відповідний дозвіл МОНУ або Науково-методичної ради ІППОЧО на їх використання.

Викладачам ПТНЗ і ВНЗ І-ІІ р.а. рекомендуємо якісно виконувати навчальну програму, адаптуючи до професійного напряму, зосереджуючись на основних цілях предмета, відповідному змісті навчального матеріалу, формуванні очікуваних результатів щодо рівня навчальних досягнень учнів/студентів, виконанні справедливого педагогічного оцінювання результатів навчання. Зауважте, що Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів – єдині (наказ МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329), як для загальноосвітніх і профільних класів, так для класів поглибленого вивчення математики та  класів гуманітарного спрямування (сайт МОНУ).

Для сприяння підвищенню ефективності організації навчально-виховного процесу з математики рекомендуємо створювати (оновлювати) кабінети, поповнюючи їх сучасним матеріально-технічним та навчально-методичним забезпеченням (див. Положення). Особливу увагу звертаємо вчителів на підручники з алгебри та геометрії для 9-х класів, які відібрано конкурсом кожного навчального закладу. Електронна версія підручників міститься на сайті МОН України.

 Із вищесказаного рекомендуємо надалі підвищувати якість математичної освіти області різними шляхами, аналізуючи, прогнозуючи, проектуючи та реалізуючи: «Чому навчаємо?»,  «Чим навчаємо?», «Як навчаємо?». При цьому особливу увагу приділяти ґрунтовній підготовці до уроку та до навчальних занять (спеціальні курси, факультативи та інша позакласна робота), максимально відпрацьовуючи технологічний та методологічний процеси їх ведення, розподіл часу, вибору форм організації диференційованого навчання (самостійної роботи, роботи в групах) з метою реалізації максимальної щільності діяльності учнів.

У новому навчальному році рекомендуємо приділити більше уваги якості математичної освіти. Зауважуємо, що відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, учні  9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Математика входить в перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України затверджуються пізніше, однак варто надіятися, що зміни будуть для 9 класу. У минулому навчальному році у формі ЗНО вибрали ДПА з математики 113113 випускників, а з’явилися – 94%. Максимально можна було набрати 62 бали, поріг складав – 11 балів. З математикою, яка є одним із двох у «добровільно-примусовому» порядку не впоралися 16,5 % учасників тестування ( у 2015 р. – 22%, у 2016 р. – 15%). Жодного 200-бальника у цьому році з математики в області не було, однак окремі учні склали ДПА  з математики на 12 балів.

Маємо добру згадку з минулого року про найвищі результати з математики в області продемонстровані випускниками Чернівецького ліцею № 1 економічного та математичного профілів (вчитель Жук І.В.): із 26 учнів фізико-математичного класу отримали оцінки високого рівня (10-12 балів) 20 учнів класу (77%), а достатнього – 6 учнів (23%): троє учнів отримали 8 балів; троє – 9 балів, дев’ять – 12 балів. Якість складала 100% (+68,3% у порівнянні з областю); середній бал ДПА – 10,7 бала, що складав розбіжність із середнім річним балом – (+0,9 бала), а з середнім балом області – (+5,1 бала). За 200-бальною шкалою середній бал складав 184 бали, серед яких 1 учень отримав 200 балів та 2 учнів– 197, 199 балів; найнижчий бал – 161 бал – отримали 3 учнів.

Досвід І.В. Жук вивчено та узагальнено О.Я. Біляніною, методистом науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін ІППОЧО, схвалено науково-методичною радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (Протокол  №4 від 14.06.2016), затверджений вченою радою ІППОЧО (Протокол  №4 від 16.06.2016). Тема досвіду: «Шляхи формування розвитку особистості в умовах профільного навчання». Матеріали досвіду розміщено на освітніх сайтах області ІППОЧО, ДОН та на шпальтах газети – «Освіта Буковини». Під час кожних курсів підвищення кваліфікації Ірина Володимирівна ділиться досвідом укладання власної системи узагальнення предметних компетентностей в підготовці до ЗНО.

Окремою рубрикою підвищення підготовки до ЗНО в області стали заняття Віртуальної школи, які цьогоріч були переорієнтовано на допомогу вчителю, як методична розробка з методичними рекомендаціями та методологічними прийомами формування відповідних компетентностей. Упродовж 2016/2017 навчального року таких занять було проведено 12 (дванадцять). Їх готували провідні фахівці області, свідчення розміщено на сайті Інституту у вигляді презентацій та відеозаписів.

Варто відзначити фахівців, які готували такі заняття:

із Вижницького району – Ковдриш Володимир Федорович, завідувача РМК відділу освіти Вижницької райдержадміністрації, та Рибчук Галина Василівна, вчитель-методист Вижницької гімназії;  

із Глибоцького району – Крецу Домніка Миколаївна, вчитель-методист Глибоцького ліцею, та Зінкевич Василь Іванович, старший вчитель Волоківської ЗОШ І-ІІІ ст.;

із м. Чернівців – Дроник  Ярослава Мирославівна, старший вчитель Чернівецької гімназії №5, та Жук Ірина Володимирівна, вчитель-методист Чернівецького ліцею № 1 економічного та математичного профілів, завідувач кафедри методики викладання ПМД, кандидат педагогічних наук;

із Герцаївського району – Герман Тетяна Іванівна, вчитель-методист Молницької  ЗОШ І-ІІІ ст.;

із Кельменецького району – вчителі-методисти Кельменецького ліцею – Чебан Алла Григорівна та Мотрюк Олена Вікторівна;

із Путильського району – Чернівчан Жанна Йосипівна, вчитель-методист Путильської гімназії, та Кочерган Володимир Миколайович, вчитель-методист Путильської ЗОШ І-ІІІ ст.;

із Сокирянського району – Урсатій Любов Михайлівна, вчитель-методист, заступник директора Романковецької гімназії ім. К.Ф.Поповича, та Вакарчук Оксана Миколаївна, вчитель-методист, директор ЗОШ І-ІІІ ст. с.Вашківці Вашковецької об’єднаної територіальної громади;

із Сторожинецького району – Гаджерига Олена Дмитрівна, вчитель-методист Сторожинецького районного ліцею, та Бажура Валентина Іванівна, вчитель-методист Сторожинецької районної гімназії;

із Хотинського району – Ілащук Ольга Григорівна, вчитель-методист, заступник директора Колінковецького ЗНЗ І-ІІІ ст., та Музика Людмила Дмитрівна, вчитель-методист, заступник директора Клішковецької гімназії;

із Інституту післядипломної педагогічної освіти – Жук Ірина Володимирівна, завідувач кафедри методики викладання ПМД, кандидат педагогічних наук; Сумарюк Михайло Ілліч, доцент кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін, та Біляніна Ольга Ярославівна, методист НМЦ ПМД.

Також упродовж навчального року працювали на допомогу вчителю Методичні студії, активними учасниками яких стали провідні вчителі області:

Мар’янчук Ольга Олександрівна, старший вчитель Чернівецької гімназії №2;

Урсатій Любов Михайлівна, вчитель-методист, заступник директора Романковецької гімназії ім. К.Ф. Поповича Сокирянського району;

Вязнікова Лариса Анатоліївна, вчитель-методист, заступник директора Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4;

Чорна Ніна Василівна, методист РМК управління освіти Хотинської райдержадміністрації;

Чеботару Євгенія Василівна, методист РМК відділу освіти Герцаївської райдержадміністрації.

Немалий внесок в оновлені програми з математики для 5-9 класів напрацьовано обласною групою фахівців під керівництвом Біляніна Григорія Івановича, директора ІППОЧО, кандидата педагогічних наук, доцента. У склад групи ввійшли:  Тодорюк Наталія Михайлівна, вчитель-методист Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ст. №6, Мар’янчук Ольга Олександрівна, старший вчитель Чернівецької гімназії №2; Урсатій Любов Михайлівна, вчитель-методист, заступник директора Романковецької гімназії ім. К.Ф.Поповича Сокирянського району; Біла Зінаїда Володимирівна, вчитель-методист, заступник директора Чагорської ЗОШ І-ІІІ ст. Глибоцького району; Жук Ірина Володимирівна, завідувач кафедри методики викладання ПМД, кандидат педагогічних наук; Біляніна Ольга Ярославівна, методист НМЦ ПМД ІППОЧО. Відрадно також, що значна кількість учителів математики Чернівецької області проявили активність в обговоренні програм на платформі «Еdeerа». Тобто, переходячи но нового навчального року, первинне освоєння основних змін, що зазнали Програми, частиною педагогів уже відбулося. Надалі необхідно більше уваги приділяти розмноженню нової тенденції в принципах навчання.

Результати організації роботи з обдарованими дітьми на ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ рівні

за минулий навчальний рік:

• 3 (три) перемоги на IV етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики учнями Чернівецького ліцею №1 (учителі – Гуска Олександра Семенівна та Жук Ірина Володимирівна; тренери 10-11-х класів – Сумарюк Михайло Ілліч та Толесніков Олександр Борисович; 8-9-х класів – Карлова Олена Олексіївна та Михайлюк Володимир Васильович): один диплом ІІ ступеня – Олексишин Олексій, учень 10 класу, та два дипломи ІІІ ступеня – Григорчук Максим, учень 10 класу, і Цепілова Олександра, учениця 8 класу.
• 1 (одна) перемога під час ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт в МАН – диплом ІІ ступеня здобув Олексишин Олексій, учень 10 класу Чернівецького ліцею № 1 (керівники: Толесніков Олександр Борисович та Сумарюк Михайло Ілліч). 
• 2 (дві) перемоги 10-и учнів 2-х команд Чернівецьких навчальних закладів на Всеукраїнському турнірі юних математиків імені професора М.Й. Ядренка (керівники: Солтис Ольга Володимирівна та Глібіщук Юлія Едвардівна; тренери: Туркевич Едвард Йозефович та Житарюк Іван Васильович): один диплом ІІ ступеня – команда Чернівецького ліцею №1, один диплом ІІІ ступеня – збірна команда ЗНЗ м. Чернівців (гімназія № 1, гімназія № 5, ЗОШ № 24 та багатопрофільний ліцей №4).

Окремої уваги заслуговують ще 16 учнів 12-и загальноосвітніх навчальних закладів Чернівецької області (Романковецька гімназія ім. К.Ф.Поповича і ЗОШ І-ІІІ ступенів                              с. Шебутинці Сокирянського району та ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Вашківці та Вашківецької ОТГ, Кострижівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Заставнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів та  Горішньошерівецька ЗОШ І-ІІІ ступенів Заставнівського району, Лужанський ЗНЗ Кіцманського району, Чернівецька гімназія №4, Глибоцька гімназія, Глибоцький ліцей та НВК с. Тереблече Глибоцького району, Годилівський НВК Великокучурівської ОТГ), якими було представлено ще три команди на Всеукраїнському турнірі юних математиків імені професора М.Й. Ядренка (основний тренер: Сумарюк Михайло Ілліч, керівники-тренери: Рябий Святослав Іванович, Урсатій Любов Михайлівна, Вакарчук Оксана Миколаївна, Барабас Марія Василівна, Мар’янчук Ольга Танасіївна, Білоус Інна Василівна, Бурюк Олена Василівна, Васильєва Олександра Василівна, Швед  Тетяна  Іллівна, Одовійчук Олеся Корніївна). Капітанів команд та учасників нагороджено Грамотами та Подяками за особливі успіхи, за волю до перемоги та значимі виступи під час Турніру.

Вперше на Всеукраїнському турнірі юних математиків імені професора М.Й. Ядренка складом журі та оргкомітету введено місцеву нагороду – Диплом та Премію ім. професора Михайла Павловича Ленюка, яку одноголосно присвоєно капітану команди Чернівецького ліцею № 1 – Олексишину Олексію.

Цікавими та змістовними заходами в області є щорічні Міжнародні та Всеукраїнські математичні конкурси «Кенгуру», до яких долучаються учні 2-11 класів загальноосвітніх закладів, учні І-ІІ курсів професійно-технічних закладів та студенти І курсу коледжів.

Цьогоріч у конкурсі взяли участь 19612 учні із 326 навчальних закладів, що на 89 учасників більше, ніж у минулому навчальному році. За підсумками двох етапів математичних конкурсів отримали «Відмінний результат» – 3692 учасників (19 %), «Добрий» – 8038 (41 %), разом – 11730 (60%). Варто зазначити, що результати конкурсу свідчать про належну відповідальність координаторів щодо організації та створення умов  об’єктивного його проведення (4-е місце в Україні). Практика показала, що такі конкурси потрібні, вони приносять велику користь у формуванні всебічно розвиненої особистості. Ними переслідуються найголовніші освітні цілі щодо підвищення якості математичної освіти – знайти якомога більшу кількість бажаючих учнів підвищувати свій інтерес до предмета, входячи до цікавого пізнавального світу математики.

Упродовж минулого 2016/2017 н.р. в області були також були проведені:

•  обласна учнівська олімпіада (ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади), їх результати розміщено на сайтах ДОН та ІППОЧО (варто зауважити, що недовіру до оцінювання робіт виявили 17 учасників із 98 (17%), з яких 13 під час апеляції підвищили свою оцінку від 1 до 7 балів (кожна задача оцінювалася в 7 балів);
•  обласні ігри турніру юних математиків Буковини (ТЮМБ-2016);
• ХІХ Всеукраїнський турнір юних математиків ім. професора М.Й. Ядренка.

Звичними стають, вдруге проведені, обласні ігри турніру юних математиків Буковини. Досвід тричі організованого та проведеного у м. Чернівці Всеукраїнського турніру юних математиків набув практики: у 2012 р., у 2014 р. та у 2016 р. Звідки маємо покращені результати і на Всеукраїнських учнівських олімпіадах, і на Всеукраїнських турнірах, і на конкурсах-захистах наукових робіт і на Міжнародних математичних конкурсах. П’ять команд Чернівецької області взяли участь у 2016/2017 н.р. у Всеукраїнському турнірі. В області професійно працюють учительські команди – ведучі, лічильники, члени журі та організаторів ігор. Добровільно залучаються до активної діяльності щодо підготовки учасників до обласних турнірних ігор понад 90 педагогів. Координаторами підготовки виступають науковці кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін ІППОЧО: Сумарюк М.І. та Жук І.В., а організатором – методист науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін ІППОЧО – Біляніна О.Я. Кожен регіон (окрім Кельменецького району) зумів підготовити по одній-дві команди, – всього 14 збірних команд, разом 69 учасників із 45 навчальних закладів, яких супроводжували 14 керівників. Оцінювали результати турніру 36 членів журі, до складу якого були залучені науковці ІППОЧО, провідні вчителі математики ЗНЗ області та методисти РМК/ММЦ/ОТГ.

Під час гри вчителі (керівники команд та члени журі) спостерігають за результатами своєї праці, адже учні демонструють не лише сформовані математичні знання, а й уміння працювати та співпрацювати групою, розуміння планування стратегії виграшу, залежність виграшної позиції від їх внутрішніх сформованих дружніх стосунків в команді.

Рекомендуємо у навчальних закладах й надалі продовжувати (розпочати) такі ігри, адже позитиви чималі, як для учнів, так і для вчителів. Традиційно, найвища зацікавленість до математики проявляється під час фінальних ігор ТЮМБ: грають відкрито три найкращі команди, а всі інші, – понад 140 осіб в залі, уважно слухають і переймаються розв’язками задач. Така нова педагогічна діяльність в області активізувала роботу зі здібними дітьми, продемонструвала високий рівень комунікативних компетенцій окремих педагогів та сформовані відповідні ключові компетенції у 69 школярів 9-11 класів. Нагадуємо, що цьогоріч в останню суботу вересня відбудуться ІІІ обласні турнірні ігри юних математиків Буковини. Сподіваємося, що отримані додаткові математичні знання, навички вирішувати складні наукові та дослідницькі завдання, уміння толерантно захищати свої міркування в розв'язку та науково дискутувати, сприятимуть підвищенню рівня навченості учнів.

Завдання для Всеукраїнського ТЮМ ім. М.Ядренка знаходяться на сайтах ТЮМ ім. М.Ядренка та ІППОЧО.

Поряд із вище описаними заходами, надзвичайно слабкими упродовж трьох останніх років є результати ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з математики. Практично, не вистачає балів, щоб 50% учасників були нагородженими. Дещо за останній рік вищі результати, ніж були за два попередні. Однак, варто у 2017/2018 навчальному році звернути ще більше уваги відповідальним за проведення ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад на чинне Положення, шляхи підвищення якості підготовки учасників, підбір змісту завдань, способи організації процедури проведення самої олімпіади. З метою підвищення рівня ефективності роботи з обдарованими дітьми методичним службам рекомендуємо:

• напрацьовувати банк задач, із якого прозорим способом здійснювати вибір 2-3 задач високого рівня відповідно до програми за певними змістовими лініями,  а 3-2 задачі – залишати на логічне мислення, прояв особливих математичних здібностей;
• планувати проведення місцевих майстер-класів для вчителів математики району, ОТГ, міст Чернівці та Новодністровськ з питань підготовки до олімпіад (турнірів);
•  організовувати напередодні обласних змагань регіональні місячні навчально-тренувальні збори учнівських команд ОТГ, районів, міст;
• використовувати всеможливі мас медіа, існуючі блоги, сайти тощо, мета яких – популяризація математичної підготовки.

Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних та інноваційних технологій на уроках математики, особистісно орієнтованого, діяльнісного, компентнісного підходів до навчання, підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо організації роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів досвідчених учителів та інше друкуються на державному рівні – у науково-методичному журналі «Математика в рідній школі», в газетах «Математика» та «Математика в школах України» та на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua), а на обласному – в газеті «Освіта Буковини», журналі «Освітній простір Буковини» та сайтах ІППОЧО, ДОН ЧОДА.

У підвищенні ефективності організації навчально-виховного процесу у ЗНЗ значну роль відіграє впровадження інноваційних технологій з використанням сучасних електронних засобів навчального призначення.

Організовуючи навчально-виховний процес з математики, у новому 2017/2018 навчальному році, рекомендуємо вчителям/викладачам математики та відповідним координаторам:

1) підвищити якість виконання загальних завдань ЗНЗ II-III ступенів;

2) дотримуватися єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів під час виконання навчального плану з математики;

3) вважати основними педагогічними проблемами у 2017/2018 навчальному році справедливе педагогічне оцінювання та реалізація компетентнісного підходу до навчання математики.

Враховуючи вищевикладене, пропонуємо розглянути подані матеріали на засіданнях ОТГ, районних/міських методичних об’єднань вчителів/викладачів математики та прийняти відповідні рекомендації стосовно підвищення ефективності викладання математики у 2017/2018 навчальному році.

     Нагадуємо, що будь які рекомендації, у тому числі й дані, носять орієнтовний характер. Учитель має повне право розприділяти й організовувати свою педагогічну діяльність самостійно, при цьому, не порушуючи законів і нормативів, організовувати навчально-виховний процес ефективно, підвищуючи якісні показники предметних та загальних компетентностей учнів.